Станом на початок квітня діє воєнний стан, а повітряний простір для цивільних польотів залишається закритим. Це означає, що звичайний “побутовий” запуск квадрокоптера/дрона цивільною особою майже завжди є порушенням, навіть якщо йдеться про «маленький DJI» та політ “на 2 хвилини біля дому”. [1]
Нижче — оновлена, структурована стаття з посиланням на чинні нормативні акти та публічні роз’яснення державних органів і профільних інституцій. [2]
Нормативна база і чому для цивільних діє заборона на польоти
В Україні продовжує діяти воєнний стан; парламент офіційно продовжив його строк “з 05:30 … на 90 діб” (чергове продовження у 2026 році), що напряму впливає на режим безпеки та використання повітряного простору. [3]
Ключова практична рамка для дронів під час війни така: повітряний простір України закритий для польотів цивільних повітряних суден, а обслуговування повітряного руху цивільних ПС не здійснюється — це прямо зазначає Державна авіаційна служба України[4] у розділі «Зони конфлікту». [5]
Важливо: в українських правилах дрони/БпЛА розглядаються як безпілотні повітряні судна, тобто як учасники режиму використання повітряного простору. Тому закриття неба для цивільних користувачів стосується і БпЛА, що прямо фіксує довідковий матеріал системи безоплатної правової допомоги (WikiLegalAid). [6]
Окремі місцеві військові адміністрації регулярно нагадують, що “до теперішнього часу повітряний простір закритий для цивільних користувачів” БпЛА, і вказують: за потреби (агро/промисловість/медіа) слід звертатися до обласної військової адміністрації та діяти лише після офіційного погодження. [7]
Дозволи та винятки під час воєнного стану
У публічному полі існує консенсус державних роз’яснень і правових консультацій: запуск цивільного дрона можливий лише як виняток і тільки після погоджень (під конкретну мету, у конкретному місці, на конкретний час). [8]
За загальним підходом, рішення щодо можливості використання повітряного простору безпілотними повітряними суднами в конкретній області відноситься до компетенції Генеральний штаб Збройних Сил України[9]; а для аграрних робіт суб’єктам господарювання рекомендовано звертатися до обласної військової адміністрації щодо можливості застосування БпЛА на конкретній території. [10]
Окремий шар — безпекові погодження. У державних інформаційних матеріалах зазначено, що “під час воєнного стану використовувати дрони заборонено” і що запуски можуть здійснюватися “лише за погодження” зі Служба безпеки України[11] (у практиці — через відповідні уповноважені канали та/або територіальні підрозділи, залежно від регіону і задачі). [12]
Для розуміння того, чому саме військова компонента відіграє ключову роль: за положенням про Украероцентр[13] (він є головним оперативним підрозділом у системі організації використання повітряного простору та входить до структури Украерорух[14]), у питаннях оборони/безпеки центр підпорядковується начальнику Генштабу, а в умовах воєнного стану організація його діяльності визначається наказами та розпорядженнями оборонного відомства і Генштабу. [15]
Практичний висновок для цивільних: якщо у вас немає письмового/офіційного погодження (через визначену процедуру у вашій області/громаді) — вважайте, що запускати дрон не можна. Навіть “пілотний” політ може бути розцінений як загроза, а сам дрон — збитий силами безпеки. [16]
Базові вимоги до цивільних дронів у мирний час
Цей блок важливий з двох причин:
по-перше, саме ці норми використовують як “базу” для оцінки безпечності польотів; по-друге, після скасування/припинення воєнного стану повернення до цивільних польотів майже напевно буде будуватися навколо чинних авіаційних правил (або їх оновленої редакції). [17]
Ключова “пільга” мирного часу: за Авіаційними правилами (наказ Державіаслужби та Міноборони), польоти безпілотних повітряних суден масою до 20 кг включно можуть виконуватися без подання заявок і без отримання дозволів, але лише якщо оператор одночасно дотримується переліку безпекових обмежень. [18]
Ці базові обмеження для дронів до 20 кг включають (скорочено, простими словами):
політ без перетину держкордону; політ поза встановленими заборонами/обмеженнями повітряного простору; віддаленість від аеродромів (типово 5 км від смуг аеродромів або 3 км від майданчиків/вертодромів, якщо немає узгодження); не ближче 500 м до пілотованих повітряних суден; не літати над скупченнями людей і щільною забудовою, а також над об’єктами, визначеними уповноваженими силовими/державними органами (за наявності відповідного маркування/оприлюднення меж); політ у межах прямої видимості (VLOS); висотні обмеження (типово 120 м поза контрольованими/спеціальними зонами та 50 м у контрольованих/спеціальних зонах або коли немає інформації про фактичний статус повітряного простору); обмеження швидкості (до 160 км/год). [19]
У всіх інших випадках (зокрема, якщо дрон важчий за 20 кг або політ “виходить” за межі умов для спрощеного режиму) передбачено інший механізм: політ має виконуватися в межах спеціально встановлених зон/маршрутів із поданням заявок, отриманням дозволів та інформуванням уповноважених органів. [20]
Зони заборон і обмежень та критична інфраструктура
В Україні діє окремий рівень регулювання — Положення про використання повітряного простору, затверджене постановою уряду. Воно прямо визначає, що використання повітряного простору може бути заборонено або обмежено уповноваженими органами, а також встановлює перелік типових підстав і об’єктів, над якими заборона/обмеження вводяться. [21]
Після змін, що набрали чинності восени 2025 року (постанова Кабінет Міністрів України[22]), у переліку “зон заборони” прямо згадані, зокрема: атомні станції, гідроелектростанції, греблі, окремі об’єкти критичної інфраструктури (за умов, визначених у паспорті безпеки), важливі державні об’єкти, природні заповідники, а також об’єкти/підприємства підвищеної екологічної небезпеки. [23]
Окремо в тому ж Положенні закріплено “безпекову” підставу: заборона використання повітряного простору може встановлюватися у разі загрози національній безпеці, під час збройного конфлікту, проведення спеціальних операцій тощо. Саме ця рамка, разом із чинним воєнним станом, пояснює, чому цивільні польоти (включно з БпЛА) фактично “вимкнені” на загальнонаціональному рівні. [24]
Навіть у мирний час правила для дронів до 20 кг прямо вимагають не літати над об’єктами, визначеними силовими та державними органами (за певних умов маркування/оприлюднення меж), що охоплює значний пласт чутливої інфраструктури. [19]
Відповідальність за порушення та ризики публікації відео
Навіть якщо відкинути “воєнний” контекст, в Україні існує адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення правил у сфері авіації та використання повітряного простору. Під час війни ці ризики різко зростають через можливу кваліфікацію дій як загрози безпеці або допомоги ворогу. [25]
Адміністративна відповідальність. Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає штрафи, зокрема за “виконання польотів з порушенням нормативно-правових актів, які регулюють діяльність авіації” (стаття 111 КУпАП). [26]
Кримінальна відповідальність за створення небезпеки польотам/порушення правил повітряного простору. Кримінальний кодекс містить статтю 281 (порушення правил повітряних польотів) з відповідальністю, якщо порушення створило небезпеку для життя людей або спричинило наслідки, а також статтю 282 (порушення правил використання повітряного простору) — з відповідальністю за дії у повітряному просторі, що створили загрозу безпеці повітряних польотів. [27]
Найтиповіший “дроновий” кримінальний ризик під час війни — публікація відео/фото. Стаття 114-2 Кримінального кодексу встановлює покарання за несанкціоноване поширення інформації про переміщення озброєння або про рух/розміщення ЗСУ (та інших формувань) в умовах воєнного стану: базово це 3–5 років позбавлення волі, за окремі види інформації/умови — 5–8 років, а за обтяжуючих обставин — 8–12 років. Важливе уточнення: склад злочину прив’язаний, зокрема, до того, чи публікували такі дані попередньо офіційні уповноважені органи/джерела. [28]
Саме тому навіть “нейтральне” відео з дрона (руйнування, дороги, ешелони, робота ППО, місця падінь, блокпости, техніка у дворі тощо) може створити ризик кримінальної оцінки — особливо якщо в кадр потрапляють ознаки переміщення/розміщення сил і засобів. [29]
Останні зміни та практичний чекліст для власника дрона
Зміни у “великому” повітряному праві також важливі для теми дронів. Оновлена редакція Положення про використання повітряного простору (чинна з осені 2025 року) деталізує, що органи об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху можуть забороняти виліт/приліт/проліт, а польоти державних повітряних суден мають виконуватися за наявності дозволу, виданого Генштабом. Це підкреслює загальну “військово-контрольну” логіку повітряного простору в період загроз. [23]
Паралельно оборонні правила для застосування безпілотників еволюціонували. Зокрема, Суспільне Новини[30] повідомляло про рішення Міністерство оборони України[31] спростити частину вимог щодо застосування безпілотних авіаційних комплексів у державній (військовій) авіації на період воєнного стану (наприклад, щодо реєстрації окремих класів і медичних формальностей для операторів). Це стосується передусім військової/державної компоненти, а не “вільного” цивільного використання. [32]
У цивільному контурі активно обговорювалися майбутні правила на післявоєнний період: Верховна Рада України[33] розглядала законопроєкт щодо посилення відповідальності у сфері цивільної авіації після припинення/скасування воєнного стану (реєстр. №13600), але станом на кінець лютого 2026 року він не був прийнятий у першому читанні і знятий з розгляду (зафіксовано в картці законопроєкту). [34]
Нижче — короткий практичний чекліст, який відповідає чинній публічній рамці права та ризиків:
- Під час воєнного стану не запускайте дрон “для себе” без офіційних погоджень/дозволів (навіть якщо дрон до 20 кг і ви знаєте “мирні” правила). [35]
- Якщо є реальна необхідність (агро/промисловість/медіа) — починайте з обласної військової адміністрації; можливі додаткові погодження на рівні безпекових органів та повідомлення районної адміністрації. [36]
- Не публікуйте відео/фото, які можуть показати переміщення/розміщення військових, техніки, наслідки ударів у спосіб, що дозволяє ідентифікацію на місцевості (ризик ст. 114-2 ККУ). [28]
- Пам’ятайте про критичну інфраструктуру та “зони заборони”: над такими об’єктами повітряний рух може бути прямо заборонений або обмежений. [23]
- У мирний час (коли обмеження буде знято) для дронів до 20 кг діє режим “без заявок” лише за умови дотримання усіх вимог: VLOS, висота, швидкість, відстані від аеродромів, заборона польотів над натовпом/щільною забудовою та чутливими об’єктами. [19]
- Якщо політ “нестандартний” (вага понад 20 кг, спеціальні зони/маршрути, робота поблизу контрольованих районів) — орієнтуйтеся на процедури із заявками/дозволами, а не на “спрощений” режим. [37]
- Слідкуйте за оновленнями: держава паралельно обговорює післявоєнні правила обліку/ідентифікації дронів та відповідальності; остання спроба комплексного законопроєкту була відхилена, але тема залишається на порядку денному. [38]
- Якщо вас цікавить саме правомірне застосування (наприклад, журналістика/документування), використовуйте консультації фахових організацій на кшталт Центр демократії та верховенства права[39], але перевіряйте кожен кейс через уповноважені канали у вашому регіоні. [40]
[1] [3] [11] https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/269770.html
[2] [17] [18] [19] [20] [22] [33] [37] https://zakon.rada.gov.ua/go/z1056-18
[5] https://avia.gov.ua/zony-konfliktu/
[6] [10] [35] [39] https://legalaid.wiki/index.php/Порядок_використання_цивільних_повітряних_дронів_%28безпілотників%29
[8] [12] [16] [30] https://stopfraud.gov.ua/cybersecurity-in-communication/drony-i309
[9] [14] [21] [23] [24] https://zakon.rada.gov.ua/go/954-2017-%D0%BF
[13] [34] [38] https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/56924
[15] https://zakon.rada.gov.ua/go/z1089-16
[25] [26] https://zakon.rada.gov.ua/go/80731-10
[27] [28] [29] https://zakon.rada.gov.ua/go/2341-14
[40] https://cedem.org.ua/consultations/vykorystannya-droniv/